Тема: Видання університету::Вісник НУВГП::серія "Сільськогосподарські науки"::2024::Вісник 2

Зараз показуємо 1 - 11 з 11

АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ ПІДТОПЛЕННЯ ВНАСЛІДОК РУЙНУВАННЯ КАХОВСЬКОЇ ГЕС
(2024) Паламарчук Р. П.; Грищенко О. М.; Жукова Я. Ф.; Грищенко В. О.; Вознюк Н. М.
У статті висвітлено вплив тривалого підтоплення земель сільськогосподарського призначення внаслідок руйнування дамби Каховської ГЕС. Наведено результати експериментальних досліджень реакція ґрунтового розчину, вмісту гумус, рухомих сполук фосфору та калію у десяти пробах ґрунту, пробі мулу та намулу відібраних на території Херсонського та Бериславського районів Херсонської області. Встановлено стан ґрунтового покриву підтоплених земельних ділянок шляхом порівняння отриманих показників до фонових значень на земельних ділянках, які не зазнали негативного впливу та характеризувались тією ж агровиробничою групою ґрунтів. За результатами проведених досліджень встановлено підкислення ґрунтового розчину у порівнянні з фоновими значеннями на 7 ділянках (від 0,1 до 0,5 од. рН) та підлуження на 3 ділянках (від 0,1 до 1,0 од. рН). Відібраний мул характеризувався середньолужною реакцією (7,8 од. рН), що на 0,7 од. рН вище ніж фоновий показник ділянки, з якої його було відібрано. Проба намулення навпаки мала нижчий показник рН (7,7), у порівнянні з ґрунтом ділянки, з якої його було відібрано (8,0). У порівнянні з фоновими значеннями, вміст гумусу (органічної речовини) у 5 проаналізованих зразках ґрунту зменшився, у 6 – збільшився. Уміст гумусу у зразку мулу був у понад 5,6 разів вищим за його вміст у ґрунті з ділянки, на якій його було відібрано. Уміст азоту за нітрифікаційною здатність у відібраних зразках варіював від дуже низького (4,7 мг/кг ґрунту) до дуже високого (26,8 мг/кг ґрунту). У порівнянні з фоновим значенням, у 6 проаналізованих зразках ґрунту відмічено зменшення вмісту азоту – від 1,3 до 87 мг/кг ґрунту (–7,8 до –85%), у 5 зразках – збільшення від 4,0 до 17,5 мг/кг ґрунту (від 35 до 188%). Зразок мулу та ґрунт ділянки, на якій його було відібрано, характеризувався підвищеним умістом азоту. На більшості обстежуваних земельних ділянок виявлено значне збільшення вмісту рухомих сполук фосфору та калію в ґрунті. Відібрані зразки характеризувались дуже високим ступенем забезпеченості рухомими сполуками фосфору (від 67 до 188 мг/кг ґрунту) та калію (від 447 до 2016 мг/кг ґрунту) і лише 1 зразок – підвищеним умістом зазначених показників. У порівнянні з фоновим значенням у 10 проаналізованих зразках ґрунту відмічено збільшення вмісту фосфору – від 6 до 88 г/кг ґрунту (від 1,1 до майже 7 разів), лише в 1 зразку встановлено зменшення вмісту елемента. Уміст рухомих сполук фосфору в зразку намулення (№ 9) був практично на рівні фонового значення ділянки, з якої його було відібрано. Вміст фосфору в мулі у 7 разів перевищував вміст елементу на ділянці до її підтоплення. Також встановлено збільшення вмісту рухомих сполук калію у всіх досліджуваних пробах (від 1,04 до 8,4 разів).
ВПЛИВ ЗАСТОСУВАННЯ КОМБІНАЦІЙ ГЕРБІЦИДІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
(2024) Олійник О. О.; Крайна М. А.; Ласло О. О.
Проблема захисту посівів пшениці озимої від забур’яненості є актуальною у сільськогосподарському виробництві, зокрема і у поліській зоні. Кожна система господарювання в силу різних обставин потребує постійного удосконалення та апробацій нових продуктів задля досягнення найкращого результату. Враховуючи великий відсоток посівів саме пшениці озимої на території Західного Полісся, а також зважаючи на вагомий вплив ступеня забур’яненості поля на подальше формування врожаю культури, було досліджено три різні системи гербіцидного захисту на полях господарства Рівненського району. Завданням досліджень було встановити особливості формування врожаю пшениці озимої при застосуванні гербіцидів у одну із критичних фаз розвитку культури на території Західного Полісся. Дослід було закладено на території господарства, поля якого розташовані у східній частині Рівненщини. Переважаючим типом ґрунту господарства є дерново-підзолисті супіщані ґрунти. Дослідження проводилось упродовж 2021–2022 років. У результаті проведених досліджень було вивчено вплив застосування 3-х різних гербіцидних поєднань, де один із трьох варіантів досліду слугував господарським контролем. Отже, було застосовано 3 типи багатокомпонентних гербіцидів, де спільною діючою речовиною для всіх препаратів був флорасулам. За результатами проведеного нами дослідження встановлено, що застосування гербіцидів на посівах пшениці озимої, у період фази переходу культури від формування вегетативної маси рослини до формування колоса, безпосередньо має певний вплив на якісні та кількісні показники культури. На варіанті, де діючими речовинами, окрім флорасуламу, були амінопіралід та 2,4 Д, попри нижчі показники маси 1000 зерен та маси зерен з 1 рослини, було отримано найкращі показники по вмісту білка, крохмалю, а також рівню врожайності пшениці озимої. На варіанті із гербіцидом № 2, до складу якого входили діючі речовини групи фенілпіразоліни, зафіксовано найнижчий показник урожайності. Щодо варіанту із гербіцидом № 1, а саме господарського контролю, отримано найнижчі показники по усіх зафіксованих значеннях, що стосувались культури та зерна зокрема; рівень урожайності – середній. Отримані результати свідчать про значні переваги раціонального застосування гербіцидів у практиці сільськогосподарського виробництва, що сприяє збільшенню врожайності та поліпшенню якості продукції пшениці озимої.
Вісник НУВГП. Сільськогосподарські науки
(НУВГП, 2024) НУВГП .
У збірнику опубліковані наукові статті з екології, сільськогосподарських меліорацій (сільськогосподарські науки), агроґрунтознавства та агрофізики, раціонального використання природних ресурсів, водних біоресурсів. Призначений для наукових працівників, інженерів, аспірантів та студентів навчальних закладів.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ ЗАХИСТУ КАРТОПЛІ ПРОТИ КОЛОРАДСЬКОГО ЖУКА ТА ФІТОФТОРОЗУ
(2024) Гунчак М. В.; Паламарчук Р. П.; Романова С. А.; Пасічняк В. І.; Ліхо О. А.
Досліджено економічну ефективність застосування біологічних систем захисту проти колорадського жука та фітофторозу при вирощуванні картоплі у 2017–2019 рр. в умовах Західного Лісостепу України. Дослідженнями встановлено, що найбільший умовно-чистий дохід від застосованих заходів в розмірі 11 987,8 грн/га вдалось отримати при застосуванні біологічної системи захисту № 1, яка базувалась на внесенні препаратів Ентоцид-К, Актарофіт, Фітодоктор Лист, Урожай Овочеві, АдюМакс, Триходермін та Ризостим. Найвищий рівень рентабельності захисних заходів вдалося отримати за застосування біологічної системи захисту № 2, яка базувалася на триразовому внесенні препарату Планриз, в.с. в суміші з похідними дигідропіримідину (0,5% р-н ксемидону + 2 мл ДМSО) – 514,8%. Всі досліджувані системи біологічного захисту картоплі від колорадського жука та фітофторозу у 2017–2019 роках показали високі показники умовно-чистого доходу (4148,0– 11987,8 грн/га) та рентабельності (224,0–514,8%), а поріг окупності для досліджуваних становив 0,62–1,34 т/га.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ БІОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ ЗАХИСТУ ЯБЛУНІ ПРОТИ ЗЕЛЕНОЇ ЯБЛУНЕВОЇ ПОПЕЛИЦІ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
(2024) Гунчак М. В.; Пасічняк В. І.; Грищенко О. М.; Мороз О. С.
Досліджено технічну ефективність застосування біологічних препаратів для захисту яблуні від зеленої яблуневої попелиці у 2021–2022 рр. в умовах Західного Лісостепу України. Дослідженнями встановлено, що біологічні препарати показали ефективність дії проти зеленої яблуневої попелиці в межах 30,4– 73,2%. Зокрема найвищу ефективність у фенофази «рожевий бутон» та «формування плодів» отримали при застосуванні препарату Біоспектр БТ, р. (10,0 л/га) – 64,6% та 73,2% відповідно, а у фенофазу «ріст плодів» (плід розміром волоського горіха) найефективнішою була дія Бітоксибациліну БТ, р. (5,0 л/га) – 72,8%, тому саме ці препарати рекомендовано застосовувати у системах захисту яблуні проти шкідників в умовах Західного Лісостепу України. Найнижчу ефективність дії отримали при застосуванні препарату Метаризин БТ, р. (4,0 л/га) – від 30,4 до 38,6%. Ефективним було застосування суміші Боверину БТ, р. (10,0 л/га) та Метаризину БТ, р. (3,0 л/га), що дозволило отримати ефективність на 5–34% вищу ніж за застосування препаратів окремо. Урожайність яблуневих насаджень при застосуванні досліджених біологічних препаратів становила 11,7–12,2 т/га. досліджених біологічних препаратів становила 11,7–12,2 т/га.
МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКАЗНИКА ІНДЕКСУ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ СФЕР СЕРЕДНІХ МІСТ УКРАЇНИ
(2024) Клименко Л. В.
У статті викладено дані аналізу та оцінювання станів економічних сфер середніх міст за 12 індикаторами, кількісні значення яких були унормовані у шкалу від 0 до 1,0, з використанням формул для стимуляторів і дестимуляторів. На підставі цих даних був проведений кореляційний аналіз, а на підставі матричних коефіцієнтів встановлені індикатори які результативно впливають на величину індексу розвитку економічних сфер цих міст. Багатофакторна лінійна регресія, яка описує залежність індексу розвитку економічної сфери середніх міст від 7 індикаторів, що характеризують: x1 – основні показники економічної активності; x4 – розвиток підприємства; x6, x7 – інвестиційну активність; x8, x9 – зовнішньо-економічну активність; x10 – транспортну активність, при коефіцієнті детермінації 0,999. При перевірці придатності для використання багатофакторної лінійної регресії встановлено, що розбіжності показників індексів розвитку економічних сфер середніх міст, розрахованих з 12 індикаторів як середньоарифметичне й індексами розвитку економічних сфер цих міст, розрахованих за багатофакторною лінійною регресією не перевищують похибок від 0 до 4,2%. Отримана математична модель, яка описує вплив індексів розвитку економічних сфер середніх міст на інтегральний індекс сталого розвитку міст має вид прямої лінії з коефіцієнтом кореляції 0,84. Діапазон похибок при порівнянні інтегральних індексів сталого розвитку міст розрахованих з трьох індикаторів розвитку соціальної, економічної, екологічної сфер міст і розрахованих інтегрованих індексів сталого розвитку за залежністю прямої лінії змінювався у межах від 0,2 до 15,4%.
МОНІТОРИНГ ВИКОРИСТАННЯ МІКРОДОБРИВ АгроЗАР ПРИ ВИРОЩУВАННІ СОЇ
(2024) Фурман В. М.; Мороз О. С.; Солодка Т. М.; Зінкевич А. Р.
Метою роботи було вивчення ефективності застосування мікродобрив АгроЗар при вирощуванні сої. Застосування мікродобрив АгроЗар позитивно вплинуло як на польову схожість насіння сої, так і на передзбиральну густоту посівів сої. Найвищу польову схожість – 80,56%, забезпечив варіант із застосуванням калію гумату в нормі 1 л/т насіння для передпосівної обробки насіння сої, а найбільшу густоту рослин сої перед збиранням (501,3 тис./га) – варіант, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя в нормі 1 л/га. Мікродобрива АгроЗар позитивно впливають на формування висоти рослин сої. Зокрема найбільшою висота рослин сої була на варіанті, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя у нормі 1 л/га, і становила 47,8 см, що більше на 4,6 см ніж на контролі. Найкращі показники структури елементів продуктивності сої забезпечив варіант, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя. На цьому варіанті висота кріплення нижнього бобу становила 10,9 см, кількість бобів на одній рослині – 15,9 шт., кількість насінин у бобі – 1,91 шт., кількість насінин з однієї рослини – 30,9 шт., маса насіння з однієї рослини – 5,56 г, а маса 1000 насінин – 184 г. Найвищу урожайність насіння сої отримано на варіанті, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя в нормі 1 л/га. На цьому варіанті урожайність насіння сої становила 2,63 т/га, що на 27% вище ніж на варіанті, де мікродобрива не застосовувалися. Найкращі показники економічної ефективності забезпечив варіант, де застосовували мікродобриво АгроЗар Соя в нормі 1 л/га. На цьому варіанті вартість валової продукції становила 31560 грн/га, умовно чистий дохід – 21860 грн/га, собівартість вирощеної продукції – 3688 грн//т, а рівень рентабельності – 69,3%.
НОВЕ ОРГАНІЧНЕ ДОБРИВО НА ОСНОВІ ЛІГНІТУ ТА КУРЯЧОГО ПОСЛІДУ
(2024) Брощак І. С.; Хомик Н. І.; Мандрико М. В.; Бровко О. З.; Гуйван М. Д.; Колесник Т. М.
Органічні добрива є потужним резервом підвищення родючості ґрунтів, а отже урожайності сільськогосподарських культур. Через скорочення поголів’я тварин в Україні вноситься лише 0,5 т органіки на 1 га при потребі 10–12 т. Тому важливим є розширення асортименту органічних речовин для внесення, особливо в ситуації постійного зростання цін на мінеральні добрива внаслідок зростання вартості енергоносіїв. Лігніт – різновид бурого вугілля, що містить включення слабкорозкладених деревних залишків (так зване м'яке буре вугілля). З давніх часів його використовують як органічне добриво, яке покращує структуру ґрунту, містить мікроелементи, впливає позитивно на біологічний синтез рослин. Лігніт збагачений курячим послідом – це новостворене органічне добриво «Organic МАХ», яке набуває кращих характеристик і забезпечує високу ефективність. Завдяки покращенню органічної частини добрива збагачуються процеси життєдіяльності у ґрунті, проявляється позитивний вплив на ріст рослин і обмежується дія шкідливих мікроорганізмів ґрунту. При виробництві органічного добрива «Organic МАХ» змішують продукти рослинного походження та відходи життєдіяльності тварин або птахів – лігніт (буре вугілля) подрібнюють до фракції 0–5 мм і змішують з курячим послідом вологістю до 60% в кількості 20%, 30%, 40% або 50% від кількості добрива. Збагачення лігніту курячим послідом забезпечує зростання органічної речовини до 46,6% при додаванні 20% курячого посліду і до 49,3% – при умісті 30 відсотків посліду; високий вміст загального азоту 13,4–14,5 кг у кожній тонні; значне збільшення загального фосфору до 4,7 кг в одній тонні добрива при додаванні 20% курячого посліду, а при 30% посліду до 6,2 кг у тонні; помітне зростання вмісту загального калію з 20-ма відсотками курячого посліду до 3,7 кг/т, а з 30% посліду до 4,2 кг в одній тонні добрива. Також спостерігається зменшення високої кислотності природного лігніту (що є його недоліком) з сильнокислої до середньокислої і слабокислої відповідно. Тому при внесенні його на кислих ґрунтах потрібно попередньо провести вапнування. Органічне добриво вищенаведеного складу використовують залежно від якості ґрунту, для чого необхідно попередньо провести агрохімічні аналізи, і вирощуваної сільськогосподарської культури. Внесення «Organic МАХ» забезпечує ефективне відновлення родючості виснажених інтенсивною експлуатацією або спочатку бідних гумусом ґрунтів, завдяки чому може бути зменшена кількість внесених у ґрунт мінеральних добрив, що має економічну та природозахисну дію.
ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ АНАЛІТИЧНИХ ПРОЦЕДУР ВИМІРЮВАННЯ МАКРОКОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД
(2024) Бєдункова О. О.; Кузнєцов П. М.
У сучасних аналітичних лабораторіях для визначення окремого показника можуть використовуватися різні методи. Метрологічні характеристики, вартість аналізу та конкретні стандартні процедури, рекомендовані для екологічних, медичних чи інших цілей беруться до уваги при виборі аналітичних методологій, однак зовсім практично не враховується екологічність методів, що застосовуються в хімічному аналізі. Метод іонної хроматографії (ІХГ) є багатокомпонентним, швидким методом аналізу, що дозволяє точне вимірювання концентрації іонів. Метою даного дослідження є порівняння аналітичної екологічності процедур вимірювання концентрації макрокомпонентного хімічного складу поверхневих вод. Для іонів SO42-, Cl-, Mg2+, Ca2+ проведено порівняння ІХГ і титриметричних методів аналізу та для Na+, K+ ІХГ і методом фотометрії полум'я. Оцінка аналітичної екологічності для процедур, що досліджувались, проведена з використанням програмного забезпечення AGREE. Процедури ІХГ мали вищі показники екологічності порівняно зі стандартними методами, особливо для визначення аніонів (бал 0,82) завдяки використанню натрію бікарбонату як елюенту, на відміну від метилсульфонової кислоти, що використовується для катіонів. Полуменева фотометрія для Na+ і K+ досягла найвищого балу серед стандартних методів (0,58) через відсутність хімічних реагентів, незважаючи на використання потенційно небезпечної суміші газу пропан-бутан. Найнижчі бали отримали титриметричні методи для SO42- (0,38) і Cl- (0,48), переважно через використання токсичних речовин, таких як барій і хромати. Титриметричні методи для Mg2+ і Ca2+ мали бал 0,51, що значно нижче від отриманого балу екологічності для процедур ІХГ. Результати дослідження доводять, що вибір ІХГ для вимірювання макрокомпонентного хімічного складу поверхневих вод є доцільним з екологічної точки зору.
РЕАБІЛІТАЦІЯ СТАНУ РІЧКОВИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНИ В СВІТЛІ РЕАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОЇ СТРАТЕГІЇ ОХОРОНИ ПРИРОДИ
(2024) Гриб Й. В.; Троцюк В. С.; Войтишина Д. Й.
Рибопродукція складає третину світового балансу постачання білка населенню, в тому числі прісноводні екосистеми постачають близько 20% рибної продукції. На кінець 80-х років у поверхневих водах Західного Полісся України працювало 12 бригад з вилову аборигенних видів риб. З того часу, внаслідок осушення боліт, регулювання і спрямлення русел річок, перевилову риби риболовні бригади з промислового вилову риб зникли, знизилось видове різноманіття і продуктивність таких видів риб, як морена, рибець, білизна, під загрозою зникнення золотий карась, щука, судак, в’юн, підуст. Повну стерилізацію русел річок Горинь і Стир в минулі роки провели аварійні скиди стічних вод Острозького, Дубенського та Горохівського цукрозаводів. Внаслідок замулення річково-озерної мережі твердим стоком і формуванням сірководневих зон на межі водного середовища і донних відкладів, знизилась відтворювальна функція поверхневих вод. Спостерігається перевантаження надходження антропогенних домішок над природною екологічною ємністю річково-озерної мережі, внаслідок накопичення домішок відбувається зміна сукцесій та зміна складу гідробіонтів, в тому числі вищої ланки трофічного ланцюга – аборигенної іхтіофауни. Внаслідок порушення стійкості водного середовища підвищується вразливість екосистеми, що призводить до формування кризових ситуацій і формування нової стадії сукцесійних змін складу гідробіонтів. Для збереження аборигенної іхтіофауни та підвищення стійкості екосистем необхідна реалізація світової стратегії охорони природи, зокрема збереження природних локалітетів відтворення видового різноманіття аборигенної іхтіофауни та рибопродуктивності, підвищення якості води.
СТАН ЦЕНОПОПУЛЯЦІЙ PLATANTHERA BIFOLIA (L.) RICH. НА ТЕРИТОРІЇ КІВЕРЦІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ЦУМАНСЬКА ПУЩА»
(2024) Музиченко О. С.; Боярин М. В.; Буднік З. М.
В статті наведено результати дослідження еколого- ценотичних особливостей, вікової структури ценопуляцій Platanthera bifolia (L.) Rich. – виду, занесеного до Червоної книги України у статусі «неоцінений», на території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща». Флористичний склад фітоценозів за участю P. bifolia у національному парку нараховує: на ПП № 1 – 23 види, ПП № 2 – 17 видів рослин, в піднаметовому покриві домінують Majanthemum bifolium, Convallaria majalis, Galeobdolon luteum, Galeobdolon luteum, Vinca minor. В умовах парку для P. bifolia характерний неповний тип онтогенезу: описано два періоди (прегенеративний і генеративний) та 5 вікових станів (ювенільні, іматурні, віргінільні, генеративні квітуючі рослини, генеративні тимчасово неквітуючі рослини). Встановлено, що ценопопуляції P. bifolia у парку неповночленні, нормального типу, характеризуються бімодальними, лівосторонніми віковими спектрами з максимумом на особинах прегенеративного періоду. В період дослідження не виявлені проростки P. bifolia, хоча є ювенільні особини, а також відсутні сенільні особини. На ПП № 1 в умовах свіжого бору зростає 121 особина, щільність становить 0,12 м2, на ПП № 2 в умовах вологого субору описано 159 особин зі щільністю 0,16 м2. Згідно визначеного індекса віковості обидві популяції є молодими.