ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ПРИНЦИПИ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ

Abstract

У статті розглянуто поняття, сутність та принципи кадрової політики держави сектору безпеки і оборони як фундаментального інституту публічного управління, що безпосередньо впливає на обороноздатність, інституційну стійкість та адаптивність силових і військових структур до сучасних безпекових викликів. Оглянуто основні підходи до трактування кадрової політики у вітчизняній та зарубіжній науковій думці, зокрема організаційно-державний, процесно-функціональний, професіоналізаційний, стратегічно-менеджерський та стандартизаційний підходи. Здійснено порівняльний аналіз української та західної моделей розуміння кадрової політики сектору безпеки і оборони, акцентовано їх відмінності за рівнем стратегічності, інтегрованості в оборонне планування та орієнтації на стандарти Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і Європейського Союзу (ЄС). У праці застосовано результати науково-дослідних робіт (НДР) Міністерства оборони України (конкретніше – науково-дослідного відділу кадрової політики НМЦ КП МОУ), зокрема: «Дослідження ефективності підготовки та прийняття кадрових рішень на підставі застосування вимог до кандидатів на посади військовослужбовців ЗС України» (2018 р.), «Обґрунтування доцільних шляхів підвищення ефективності функціонування системи управління кар’єрою військовослужбовців ЗС України» (2019 р.) та «Обґрунтування порядку формування та використання Резерву кандидатів для просування по службі в умовах впровадження управління кар’єрою військовослужбовців за військовими званнями» (2021 р.). Використання результатів цих НДР дозволило обґрунтувати практично орієнтовані підходи до підвищення об’єктивності кадрового відбору, оптимізації управління кар’єрою та розвитку кадрового потенціалу Збройних Сил України. Обґрунтовано авторське розуміння кадрової політики держави сектору безпеки і оборони як державної стратегії формування, розвитку, управління й нормативного забезпечення персоналу військових, безпекових і силових інституцій, спрямованої на забезпечення національної безпеки, сумісності з міжнародними стандартами та здатності персоналу діяти в умовах реальних і потенційних загроз. Розкрито сутність кадрової політики через систему взаємопов’язаних функціонально-категоріальних компонентів, зокрема формування якісного кадрового складу, підтримання професійної відповідності, забезпечення планової ротації, розвиток компетентностей, доброчесності та лідерських якостей, управління кар’єрою, інститут кадрового резерву, стандартизовані процедури добору й оцінювання персоналу, а також проходження служби іноземцями. Визначено принципи кадрової політики держави сектору безпеки і оборони – законності, професіоналізму, меритократичності, патріотичності, політичної нейтральності, відповідальності та транспарентності – як нормативнометодологічну основу її реалізації. Дотримання зазначених принципів забезпечує системність, прогнозованість і відповідність кадрової політики демократичним стандартам публічного управління та сучасним міжнародним безпековим практикам.

The article examines the concept, essence, and principles of state personnel policy in the security and defense sector as a fundamental institution of public administration that directly influences the defense capability, institutional resilience, and adaptability of military and security structures to contemporary security challenges. Key approaches to understanding personnel policy in domestic and international scholarship are reviewed, including organizational-state, process-functional, professionalization, strategic-management, and standardization perspectives. A comparative analysis of Ukrainian and Western models of personnel policy in the security and defense sector is provided, emphasizing differences in strategic orientation, integration into defense planning, and alignment with NATO and EU standards. The study draws on the results of research conducted by the Ministry of Defense of Ukraine (specifically the Research Department of Personnel Policy at the NMC PP MoD), including: Research on the Effectiveness of Training and DecisionMaking Based on Requirements for Candidates for Positions in the Armed Forces of Ukraine (2018), Justification of Effective Approaches to Enhance Career Management in the Armed Forces of Ukraine (2019), and Justification of the Procedure for Forming and Utilizing the Candidate Reserve for Career Advancement under the Implementation of Military Rank-Based Career Management (2021). Incorporating these research findings has enabled the formulation of practically oriented approaches to enhancing objectivity in personnel selection, optimizing career management, and developing the human resource potential of the Armed Forces of Ukraine. The article presents an authorial understanding of state personnel policy in the security and defense sector as a governmental strategy for the formation, development, management, and regulatory support of personnel in military, security, and law enforcement institutions. This strategy aims to ensure national security, compliance with international standards, and personnel readiness to operate under real and potential threats. The essence of personnel policy is explored through interrelated functional and categorical components, including the formation of a competent workforce, maintenance of professional standards, planned rotation, development of skills, integrity, and leadership qualities, career management, the institution of personnel reserves, standardized selection and assessment procedures, and the service of foreign personnel. The principles of personnel policy in the security and defense sector–legality, professionalism, meritocracy, patriotism, political neutrality, accountability, and transparency–are identified as the normative and methodological foundation for its implementation. Adherence to these principles ensures the systematic, predictable, and standards-compliant nature of personnel policy, aligning it with democratic public administration practices and contemporary international security frameworks.