Mediation in preventing litigation in land conflicts: A comparison of the legislation of Ukraine and the EU.

Abstract

Актуальність теми дослідження визначається зростаючою потребою у формуванні дієвої системи захисту прав та інтересів суб’єктів земельних відносин в Україні, зокрема в аграрному секторі. Метою статті був аналіз правових засад і практик застосування медіації у вирішенні земельних спорів в Україні та країнах Європейського Союзу для визначення можливостей їх адаптації в умовах євроінтеграції. У дослідженні використано системний, порівняльно-правовий, догматичний та наративний методи. У результаті встановлено, що медіація є ефективним альтернативним механізмом запобігання тривалим судовим провадженням у земельних конфліктах, який сприяє зниженню навантаження на суди та підвищенню якості державного управління земельними ресурсами. Проаналізовано особливості правового регулювання медіації в Україні та ЄС, виокремлено ключові проблеми її практичного застосування, зокрема низький рівень обізнаності, обмежену роль судів у спрямуванні сторін до медіації та недостатній розвиток інституційної інфраструктури. Обґрунтовано доцільність запровадження обов’язкової початкової медіаційної сесії як елементу державної політики у сфері вирішення земельних спорів. Окрему увагу приділено розвитку онлайн-медіації, ODR-платформ і перспективам використання інструментів штучного інтелекту в межах концепції «доповненого правосуддя», а також пов’язаним із цим етичним і правовим ризикам. Запропоновано матрицю ефективності медіації, а також обґрунтовано необхідність врахування досвіду європейських країн в процесі розвитку інституту медіації земельних спорів у правовому полі України. Результати дослідження можуть бути корисними для органів державної влади та місцевого самоврядування при розв’язані питань щодо інтеграції медіації у систему врегулювання земельних конфліктів в Україні